Телескоп "Хаббл" виявив ще один "гарячий Юпітер" блакитного кольору.

Європейські астрономи вперше змогли визначити колір планети поза Сонячною системою за допомогою знімків з орбітального телескопа Hubble, що належить NASA. 

"Тепер ми можемо уявити собі цю планету такою, як вона насправді виглядає на орбіті. Насправді, забарвлення атмосфери планети вкрай складно визначити, навіть для тіл Сонячної системи", - заявив Фредерік Понт з британського університету Ексетера.

За його словами, нові спостереження допомогли вирішити цю загадку для HD 189733b, і тепер вчені поступово складають повний "портрет" цієї екзотичної планети ".

Ця планета належить до класу так званих "гарячих юпітерів" - великих газових гігантів, розігрітих до тисячі градусів Кельвіна. У червні 2012 року астрономи виявили, що атмосфера цієї планети поступово "здувається" сонячним вітром зірки.

Дослідники звернули увагу на те, що світіння цієї зоряної системи складається з двох компонентів - прямого випромінювання самої зірки, відбитого та власного світла планети.

Завдяки цьому загальна інтенсивність випромінювання повинна падати, коли планета-гігант "ховається" за зіркою, а спектр його повинен змінюватися. Таким чином, різниця між спектрами дозволяє визначити колір HD 189733b.

Керуючись цим, вчені простежили за обертанням планети навколо зірки, відстежуючи зміни в спектрі за допомогою інструменту STIS на борту телескопа "Хаббл".

Виявилося, що колір планети був досить незвичайним-яскраво-блакитним, як наша Земля.

Причиною такого забарвлення є не океани води, як на Землі, а частинки силікатів в атмосфері планети, що розсіюють світло в синій частині спектру.

Телескоп "Хаббл" обнаружил новый спутник Нептуна

Телескоп "Хаббл" обнаружил ранее неизвестный спутник планеты Нептун. Как сообщается на сайте NASA, диаметр спутника, которому присвоено временное обозначение S/2004 N 1, составляет порядка 12 миль.

S/2004 N 1 является 14-м найденным спутником Нептуна, причем самым маленьким.

Европейскими астрономами открыты пульсирующие звезды.

Пульсируют многие звезды, однако астрономы из Европейского космического агентства обнаружили совершенно новый тип звезд, отчаянно подмигивавших ученым. Они расположены в галактике NGC 3766.

Женевские астрономы проанализировали накопленные за семь лет наблюдений данные телескопа, установленного в Чили. Группа ученых под руководством Нами Мовлави обнаружила впервые группу из 36 звезд, характеризующихся светимостью, меняющейся постоянно. Согласно теоретическим выкладкам, эти звезды пульсировать не должны.

По расчетам исследователей, открытые звезды имеют относительно небольшой размер – от двух до трех Солнц. Таинственное подмигивание, по мнению Кевина Белкасема из Парижской обсерватории, объясняется конвекционными потоками на их поверхности, вызванными разницей температур. У звезд большего размера эта конвекция становится незаметной на фоне других процессов – давление раскаленных газов на поверхности тоже может вызвать пульсацию светимости.